Самогубство та суїцидальна поведінка призводять до тяжких особистих, соціальних та економічних наслідків. Незважаючи на тяжкість цих наслідків, самогубства та суїцидальна поведінка статистично рідкісні навіть у групах підвищеного ризику. Наприклад, хоча суїцидальні думки та спроби пов’язані з підвищеним ризиком самогубства, більшість людей із суїцидальними думками або спробами ніколи не померуть від самогубства. Наприклад, у США думки про самогубство щорічно виникають у 5,6% населення. При цьому спроби самогубства роблять лише 0,7% населення на рік.
Оцінка суїцидального ризику зазвичай ґрунтується на виявленні та оцінці попереджувальних ознак, а також наявних факторів ризику та захисних факторів. Однак статистична рідкість самогубств унеможливлює розробку системи прогнозування на основі побудови правила визначення факторів ризику суїцидів. Деякі фактори можуть збільшувати або зменшувати ризик самогубства; інші можуть бути більш значущими для ризику спроб самогубства або інших видів самоушкоджувальної поведінки, які, у свою чергу, пов'язані з потенційним підвищенням ризику самогубства.
Для розуміння ступеня ризику можна використовувати інформацію, що стосується історії хвороби людини, хронічного досвіду, гострого стану, поточних планів, поточних ідей та наявних мереж підтримки.
Оцінка суїцидального ризику — це багатогранний процес пізнання людини, визнання та задоволення її потреб і стресогенних факторів, а також роботи з нею з метою мобілізації сильних сторін та надання підтримки. Основними групами факторів ризику суїцидів визнаються:
- 1) наявність психічного захворювання;
- 2) специфічні симптоми, такі як безнадія, тривога, збудження або інтенсивні суїцидальные думки;
- 3) унікальні обставини, такі як психосоціальні стресори та доступність методів самогубства;
- 4) інші відповідні клінічні фактори, такі як генетика та медичні, психологічні або психодинамічні проблеми.
Характеристики, що оцінюються у людей із суїцидальною поведінкою
Поточне уявлення про суїцидальність
- Суїцидальні (або самоушкоджувальні) думки, плани, поведінка та наміри
- Конкретні методи, що розглядаються для самогубства, включаючи їх летальність та очікування щодо їх летальності, а також доступність вогнепальної зброї
- Ознаки безнадії, імпульсивності, ангедонії, панічних атак або тривоги
- Причини продовжувати життя та плани на майбутнє
Інші фактори оцінки
- Вживання алкоголю або інших психоактивних речовин, пов’язане з поточною ситуацією
- Думки, плани або наміри щодо насильства стосовно інших людей
Психічні захворювання
• Ознаки та симптоми психічних розладів з особливою увагою до розладів настрою (насамперед основних депресивних розладів або змішаних епізодів), шизофренії, розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, тривожних розладів та розладів особистості (насамперед пограничним та антисоціальним розладам особистості)
• Попередні психіатричні діагнози та лікування, включаючи початок і перебіг хвороби, а також психіатричні госпіталізації
• Лікування розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин
Анамнез
• Попередні спроби самогубства, перервані спроби самогубства або інші види самоушкоджувальної поведінки
• Попередні або поточні медичні діагнози та лікування, включаючи операції або госпіталізації
• Сімейний анамнез самогубств або спроб самогубства, або сімейний анамнез психічних захворювань, включаючи зловживання психоактивними речовинами
Психосоціальна ситуація
• Гострі психосоціальні кризи та хронічні психосоціальні стресори, які можуть включати фактичні або передбачувані міжособистісні втрати, фінансові труднощі або зміни в соціально-економічному статусі, сімейні розбіжності, насильство в сім’ї, а також минуле або теперішнє сексуальне чи фізичне насильство
• Статус зайнятості, життєве становище (у тому числі наявність або відсутність дітей)
• Наявність або відсутність зовнішніх життєвих опор
• Сімейна ситуація та якість сімейних стосунків
• Культурні або релігійні уявлення про смерть або самогубство
Індивідуальні сильні та слабкі сторони
• Навички виживання
• Особистісні риси
• Попередні реакції на стрес
• Здатність до перевірки реальності (здатність усвідомлювати межі внутрішнього та зовнішнього світів)
• Здатність переносити психологічний біль та задовольняти психологічні потреби
Фактори ризику та попереджувальні ознаки ймовірності суїциду
Для оцінки ризику самогубства важливо розрізнити ступінь, в якому фактори ризику корелюють з можливістю самогубства (так звані потенціюючі фактори ризику самогубства), та ступінь, в якому фактори ризику дійсно збільшують ризик самогубства (так звані попереджувальні ознаки).
Фактори ризику суїциду можуть бути пов'язані з тим, що людина замислюється про самогубство в певний момент часу протягом тривалого періоду, тоді як попереджувальні ознаки — це ті фактори, які в найближчому майбутньому (тобто, у найближчі хвилини або дні!) можуть запустити процес самогубства.
Наявність факторів, що посилюють ризик, може підвищувати ймовірність самогубства, але ступінь ризику визначається наявністю попереджувальних ознак. Наприклад, не всі особи, які є безробітними, перебувають у групі ризику суїциду. Однак якщо безробітний стає дедалі безнадійнішим щодо свого майбутнього, можливо, через надмірний борг або нездатність утримувати сім’ю, і починає висловлювати думки про те, що іншим було б краще без нього, то ця людина наражається на підвищений ризик самогубства.
Виявлення попереджувальних ознак свідчить про те, що людина перебуває в групі підвищеного ризику самогубства в короткостроковій перспективі. Вони можуть свідчити про сформований намір вчинити самогубство навіть за відсутності потенціюючих факторів ризику.
Важливо усвідомити, що ризик суїциду може бути високим і у людей, які явно не висловлюють своїх суїцидальних думок чи планів, не шукають засобів або не демонструють суїцидальної поведінки. Люди, які справді мають намір покінчити з собою, можуть ретельно приховувати свої наміри й не виявляти попереджувальних ознак. У цьому випадку при оцінці ризику суїциду слід орієнтуватися не на заяви щодо самогубства, а на загальний рівень дистресу, який демонструє людина.
Карта-схема нижче ілюструє, як ризик самогубства людини зростає з кількістю та інтенсивністю попереджувальних ознак. Важливо зазначити, що на рис. 1 представлено не вичерпний перелік усіх потенційних факторів ризику та попереджувальних ознак. Деякі дослідники (наприклад, Wingate et al, 2004) виявили понад 75 потенційних факторів ризику, пов’язаних із самогубством. На рисунку 1 основна увага приділяється ключовым факторам ризику та попереджувальним ознакам, які сприяють підвищеному ризику самогубства, описаним у літературі та підтвердженим експертами.
Хоча попереджувальні ознаки вказують на рівень суїцидального ризику для людини, потенційні фактори ризику є сферами, на яких клініцисти зосереджують увагу для втручання.
