Розмови про лояльність персоналу до компанії мають постійний характер, особливо в складні періоди, з якими стикається будь-яка організація. Безумовно, поточна економічна криза – це одна з найсильніших лакмусових папірців, що сприяють виникненню запеклої суперечки між прихильниками розвитку та підтримання лояльності та їхніми противниками серед керівників бізнесу. Ця тема завжди викликає підвищений інтерес, тому що практично кожна компанія мріє про те, щоб мати відданих співробітників, які не тільки ефективно працюють тривалий час, але й збільшують цінність компанії на ринку праці.
Переваги компанії, співробітники якої до неї лояльні, безперечні. Саме вони можуть забезпечити компанії лідерські позиції на ринку. Але для виникнення та зміцнення лояльності персоналу керівництву необхідно докласти чимало зусиль. Це важка робота, що вимагає специфічних знань, але її результати неможливо переоцінити.
Більша частина всіх зайнятих людей замислюються про зміну місця роботи. Але страх перед зміною життя, можливим зниженням заробітной плати, а також вік (стримуючі фактори) найчастіше утримують людей від необдуманих змін. У зв'язку з цим поняття «лояльності та задоволеності» співробітника стає ключовим у компанії.
Від лояльності співробітників залежить багато чого: успіх і процвітання фірми, її лідерські позиції в бізнесі, кадрова стабільність, що виражається у шанобливому, коректному та доброзичливому ставленні до компанії. Аналіз цих параметрів дозволяє не тільки оцінювати адекватность цілей організації, але й своєчасно коригувати їх, а також застосовувати управлінські заходи для того, щоб здійснити переорієнтацію персоналу з позиції споживача на позицію реальної зацікавленої сторони.
Рівні лояльності
З точки зору вивчення лояльності працівників компанії, побудови прогнозів їхньої поведінки, планування заходів, спрямованих на підвищення лояльності, велике практичне значення має уявлення про рівні лояльності.
Шкала має нульову точку, що позначає так звану нульову лояльність. Наявність цієї точки є принципово важливою, оскільки демонструє, що відсутність лояльності не є нелояльністю. Нульова лояльність може бути у сторонньої людини, яка не сформувала свого ставлення до певного об’єкта. Близькою до цієї позначки може бути лояльність до компанії у людини, яка влаштовується туди на роботу, але не поінформована про особливості її корпоративної культури.
- брехня, обман;
- сарказм, висміювання, демонстративне зневажливе ставлення до цінностей, які важливі для об’єкта лояльності;
- споживацьке ставлення, перевага особистих інтересів;
- порушення досягнутих домовленостей тощо.
Небезпека, що виходить від нелояльних співробітників, пов’язана з їхнім впливом на інших людей. Вони руйнують цінності та переконання своїх колег, породжують сумніви щодо доцільності певних дій.
Прихована нелояльність проявляється так: перебуваючи на очах у колег, люди сумлінно дотримуються встановлених правил і вимог, але причиною такої поведінки є не позитивне ставлення, а побоювання покарання або очікування винагороди. Найчастіше саме ті співробітники, які мають приховану нелояльність, поширюють негативні корпоративні чутки та плітки; ніколи відкрито не оскаржують накази та розпорядження керівництва, але налаштовують або провокують інших на критику та обурення; у присутності керівництва ці люди зазвичай займають підкреслено нейтральну позицію.
На організаційному рівні наслідком нелояльності співробітників є висока плинність персоналу. А це, у свою чергу, збільшує витрати на пошук, найм і навчання нових працівників, підвищує ризик витоку комерційної таємниці та інші витрати. Тому деякі компанії роблять спроби реалізації програм утримання співробітників. Метою таких заходів, по суті, є підвищення рівня лояльності персоналу.
Лояльність на рівні зовнішніх атрибутів демонструє готовність людини носити відмітні символи та знаки компанії, фірмовий одяг, знаки, що символізують статус у компанії (наприклад, продавець, старший продавець, продавець-инструктор).
Лояльність на рівні вчинків та поведінки пов’язана з дотриманням ритуалів, традицій та звичаїв, прийнятих у компанії. Такими традиціями можуть бути особливий тон у спілкуванні з клієнтами, формальні та неформальні зібрання (вечірки) тощо. Співробітники, лояльні до компанії на такому рівні, з ентузіазмом або як мінімум без труднощів беруть участь у таких заходах. Однак цього рівня лояльності недостатньо для здійснення функцій контролю діяльності інших співробітників. І, звичайно ж, від співробітника, що має такий рівень лояльності, не слід очікувати готовності до самопожертви та прагнення до розвитку.
Крім того, лояльний співробітник прагне оволодіти необхідними професійними знаннями, уміннями, навичками, продуктивними стереотипами діяльності. Таке прагнення, як правило, призводить до підвищення ефективності діяльності. І навпаки, відсутність бажання вчитися можна розглядати як одну з ознак нижчого рівня лояльності.
Лояльності на рівні переконань більшість працівників компанії не досягають. Однак для компанії достатньо, якщо такого високого рівня лояльності досягають 10–15% працівників. Це, в першу чергу, стосується керівників середньої та вищої ланки. «Лояльність на рівні цінностей і переконань робить людину стійкою до багатьох спокус: їх складно переманити більшою зарплатою, вони всіляко дбають про благо своєї компанії».
Лояльність персоналу на рівні переконань має велику цінність для компанії завдяки її позитивному впливу на професійну мотивацію. Лояльні співробітники максимально віддаються роботі, не терплять порушень правил з боку інших людей. Вони активно вирішують проблеми, можуть бути ініціаторами вдосконалення діяльності, здатні відстоювати конструктивні пропозиції.
Разом з тим, з такою лояльністю співробітників можуть бути пов'язані й деякі складнощі. Наприклад, якщо з тих чи інших причин компанія змінює прийняті раніше цінності та переконання, то вона може зіткнутися з опором частини колективу, що поділяє колишні переконання. Тому при проведенні організаційних змін важливо переконати таких співробітників у необхідності змін, залучити їх до планування та здійснення нововведень.
Ще одна складність: формування цього та більш високого рівня лояльності вимагає певного стилю лідерства, здатності вищих керівників вселяти певні цінності та установки, цілеспрямовано формувати необхідні переконання.
Лояльність на рівні ідентичності є найвищим рівнем. У цьому випадку лояльність не так залежить від рівня винагороди. Людина з такою лояльністю менш схильна до негативного впливу з боку оточення. Вона пов’язує своє життя з компанією. Такий працівник максимально мотивований і надзвичайно ефективний.
Лояльність дає відповідь на запитання: «Чому я працюю саме в цій організації?» та «Чим я особисто можу пожертвувати заради своєї компанії?». Лояльність — це внутрішнє, у високій мірі емоційне, переживання ставлення до компанії, колективу підрозділу, особистості керівника. Лояльність є потужним внутрішнім мотивом для роботи, часто набагато сильнішим, ніж зовнішні мотиви.
Умови виникнення лояльності
- Справедлива винагорода.
- Задоволення необхідних потреб: для більшості людей важливо відчувати себе потрібними, постійно самовдосконалюватися.
- Чесні взаємини, виконання умов контракту.
- Сприятливі екологічні умови на робочому місці: освітленість робочого місця, рівень шуму, чистота повітря.
- Задоволеність керівництвом.
- Матеріальний добробут, соціальний захист, кар'єрні перспективи повинні відповідати рівню відповідальності та поваги співробітника до компанії.